Стерлінг Кемпбелл: музикант визначився зі своєю життєвою позицією

У 80-х-90-х рр. XX ст. Стерлінг Кемпбелл був висхідною зіркою в музичній індустрії, виступаючи і здійснюючи тури в якості барабанщика з наступними
виконавцями: Cyndi Lauper, Duran Duran, Soul Asylum, David Bowie і багатьма іншими. Це був той стиль життя, про який він мріяв, з тих пір як був
молодим хлопцем, який виріс в місті Нью-Йорку.

Але у цьому житті була й зворотна негативна сторона – постійні вечірки. Кемпбелл говорить, що пишався собою, оскільки будучи молодим, уникав
наркотиків, але з плином часу спокуси росли. Згодом він сильно захопився наркотиками, алкоголем і викурював по дві пачки сигарет в день. Його
зв’язки з родичами почали розпадатися.

«Через деякий час я став дуже пригнічений і соромився себе. Моя впевненість у собі і висока самооцінка зруйнувалися», – згадує Кемпбелл.

Музикант намагався повернути своє життя в нормальне русло шляхом вивчення тайцзи і йоги, але це не увінчалося успіхом. «Я відчував себе як в
пастці», – згадує він.

Але одного ранку 1998 р. все змінилося. Під час прогулянки в парку рано вранці Кемпбелл зустрівся з групою людей, що виконують вправи Фалуньгун.
Від них він отримав буклет з інформацією про цю практику.

Спочатку Кемпбелл був налаштований скептично. «Я був досить цинічний на рахунок багатьох таких духовних речей через те, що витратив тисячі доларів
на людей, які призначали ціну на духовність і універсальні речі, – згадує він. – Тому я був приємно здивований, коли виявив, що за Фалунь Дафа не
беруть гроші – їм можна займатися абсолютно безкоштовно».

На наступний день Кемпбелл почав практикувати медитацію Фалуньгун і читати книгу з базовими лекціями Майстра Лі Хунчжі, засновника цієї практики.

«Чим більше я читав, тим більше був захоплений цією книгою, – говорить він. – Я відчував, що є присутнім при чомусь дуже унікальному і
приголомшливому. Я знав, що виявив істину, яку довго шукав».

На його подив, за місяць практики Фалунь Дафа, у Кемпбелла більше не з’являлося жодного прагнення до сигарет, наркотиків або алкоголю.

«Я довго прирівнював музику до наркотиків, алкоголю і був не перебірливий, – каже він. – Тепер я усвідомив, що так бути не повинно».

Коли Кемпбелл зрозумів, що змінити свій спосіб життя не так просто, перед ним виникла ще одна серйозна трудність.

У липні 1999 р. Цзян Цземінь, який був у той час лідером Китаю, почав загальнонаціональне переслідування Фалуньгун. Кампанія репресій була
викликана тим, що духовна практика Фалуньгун привернула до себе більше 70 мільйонів прихильників. Тисячі практикуючих Фалуньгун в Китаї були
затримані і потрапили в ув’язнення без суду, в той час як державні ЗМІ зайнялися дискредитацією Фалуньгун, приписуючи практиці антигуманний
характер.

З Китаю почали просочуватися відомості про тортури і смерті практикуючих Фалуньгун в поліцейських катівнях.

Прихильники Фалуньгун, які намагалися протестувати проти переслідування поліції офіційним шляхом, були відразу заарештовані, і їм не дали відкрито
висловитися з цього приводу. У відповідь на це тисячі послідовників почали приїжджати на площу Тяньаньмень для апеляції, тримаючи транспаранти з
написом «Істина, Доброта, Терпіння» або які закликають до припинення цього переслідування.

На іншому боці земної кулі Кемпбелл і інші послідовники Фалуньгун робили все можливе, щоб ЗМІ дізналися про справжній стан прихильників Фалуньгун
в Китаї, але цього було недостатньо. Потім, в кінці 2001 р., Стерлінг і невелика група західних практикуючих Фалуньгун вирішили самі поїхати на
площу Тяньаньмень.

Як говорить Стерлінг, він хотів розгорнути транспарант, що говорить про невинність Фалуньгун. Крім того, він сподівався поговорити з деякими
жителями Пекіна про практику Фалуньгун і про поки ще таємне переслідування її владою.

У 2002 р. в день Валентина Кемпбелл зробив це разом з десятками інших західних практикуючих Фалуньгун з усього світу. Поліція Китаю очікувала їх.

Площа Тяньаньмень була оточена поліцією. «Атмосфера була гнітючою, – згадує Кемпбелл. – Поліція була дуже підозріла до вихідців із заходу».

Західні практикуючі ще не встигли провести задуману демонстрацію в середині площі Тяньаньмень, як прибули поліцейські фургони. Кемпбелла і його
товаришів почали забирати, щоб доставити в поліцейську дільницю.

У найближчому поліцейському відділку їх допитали і обшукали. «Всякий, хто чинив опір, стикався з жорстоким насильством, – розповідає Кемпбелл. –
Їх били кулаками, ногами, сильно били по обличчю. Люди пронизливо кричали».

Самого Кемпбелла кинули на землю і били ногами, коли він відмовився сказати поліції, де його паспорт.

«У той момент я не був розгніваний і не відчував ніякої ненависті, – згадує він. За словами Кемпбелла, він жалів поліцейських, які ображали їх:
«Вони були в полоні політики держави. Було помітно, що деякі з цих молодих поліцейських дійсно неохоче поводилися так із затриманими. Але якщо
вони і мали в душі якусь доброту або почуття справедливості, все одно не могли проявити їх, інакше для них все було б скінчено».

Повернувшись до Сполучених Штатів, Кемпбелл продовжив робити все що міг для того, щоб проінформувати всіх людей про жорстоке переслідування людей
в Китаї, які займаються Фалуньгун, якому сам був свідком.

Джерело: faluninfo.net