Жорстокіше за Голокост

«Ми обіцяли один одному, що той з нас, хто виживе, викриє переслідування перед усім світом».

Інь Ліпінь — жертва репресій, якій вдалося вижити.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цього дня 1945 року було звільнено в’язнів гітлерівського концтабору Аушвіц (Освенцим), розташованого на території Польщі. У ньому із 41-го по 45-й рік було вбито приблизно 1,5 млн осіб, з них 90% були євреї.

Масове знищення євреїв та осіб інших національностей нацистами в роки війни після Другої світової почали називати «Голокост» (всеспалення) . За оцінками істориків, загальна кількість жертв Голокосту перевищує 6 мільйонів.

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН, прийнятої в листопаді 2005 року говориться, що Голокост «завжди слугуватиме всім людям застереженням про небезпеки, які таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і забобони».

Геноцид у Китаї

Важко повірити, що після таких «уроків історії» сьогодні знову виник та існує вже майже два десятиліття геноцид, до приховування якого докладаються неймовірні зусилля, зокрема цензура інтернету.

Проте інформація поступово просочується через ЗМІ і розкриті факти просто шокують.

Йдеться про насильницьке видаляння органів у живих людей, в’язнів совісті, здебільшого в послідовників Фалуньгун у Китаї, ініційоване владою.

Поширення Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) у Китаї розпочалося в 1992 році як одного з видів цігун. Відмінною рисою цієї практики є дотримання високих моральних принципів. Виконання вправ сприяє очищенню тіла. Попри мирне спрямування практики, колишній голова уряду Китаю Цзян Цземін у 1999 році самовільно розв’язав криваві репресії, які тривають донині. Причиною гонінь стало побоювання Цзяна втратити ідеологічний контроль над країною, адже популярність Фалунь Дафа була настільки великою, що сягнула 100 млн осіб, а також протилежність світоглядів: тоді як компартія пропагує атеїзм, філософію боротьби, насильства, Фалуньгун   ґрунтується на принципах: Істина – Доброта-Терпіння.

Насильницьке видаляння органів у послідовників Фалуньгун в Китаї

Послідовники Фалуньгун, що вийшли з місць позбавлення волі, свідчили, що там вони примусово проходили медогляд, здавали аналіз крові.

60-100 тисяч операцій на рік, — такі цифри наводять правозахисники, які почали розслідування й у своєму звіті «Кривавий урожай/бійня: доповнення» про видаляння органів у в’язнів совісті в Китаї (опублікований у червні 2016 року). Один з його авторів, канадський політик та адвокат Девід Кілгур, в ефірі радіо Baltkom розповів:

«Приблизно 250 осіб щодня в Китаї вбивають заради продажу їхніх органів. Здебільшого це в’язні сумління. Відбувається це без суду і вироку. Їх просто вбивають, щоби продати їхні органи і кров тим, хто може заплатити за це величезні гроші».

Показова і швидкість, з якою пацієнтам знаходять органи для пересадки, — зазвичай, від кількох днів до кількох тижнів, тоді як в інших країнах органів для пересадки чекають роки.

Девід Кілгур у тому ж таки інтерв’ю розповів, що разом з учасниками розслідування розмовляв з людиною, якій у Китаї трансплантували нирку — це була восьма нирка із пропонованих у китайському шпиталі, яка їй підійшла. Тобто вісім осіб мусили загинути, щоби одна людина отримала свою нирку.

Інь Ліпін, що пройшла через усі жахи переслідування Фалуньгун і якій вдалося виїхати з Китаю, на засіданні Виконавчої комісії Конгресу США по Китаю у квітні 2016 року, розповіла:

«Серед практикувальників Фалуньгун, яких я знаю особисто, десять були замучені до смерті. Тридцять були доведені тортурами до психічного розладу — послідовників Фалуньгун катували, від чого вони непритомніли. Ми обіцяли один одному, що той із нас, хто виживе, викриє переслідування перед усім світом».

Автор: Марта Когут