Законодавці 28 країн визнали, що в Китаї масово вбивають в’язнів совісті заради продажу їхніх органів
«Насильницьке вирізання органів — це не просто злочин, це гротескна наруга над людством».
Експерти, які досліджують насильницьке вирізання органів у в’язнів сумління в Китаї, нещодавно виступили на саміті в Брюсселі, звернувшись до законодавців із 28 країн із закликом невідкладно вирішити цю проблему та запропонувавши рекомендації щодо того, що можуть зробити уряди для боротьби із цим жахливим злочином.
У листопаді в Брюсселі відбувся п’ятий щорічний саміт Міжпарламентського альянсу щодо Китаю (IPAC) — глобальної групи, що об’єднує сотні законодавців, які координують свої зусилля в боротьбі з викликами, що надходять із Пекіна. Однією з тем, які обговорювали на саміті, було запобігання насильницькому вирізанню органів і торгівлі ними.
Вейн Джордаш
Вейн Джордаш, президент фонду міжнародного права Global Rights Compliance, заявив законодавцям на саміті, що відповідно до міжнародного права у сфері прав людини, міжнародного кримінального та публічного права держави несуть «юридичну відповідальність» за використання своїх виконавчих, законодавчих і судових повноважень для «запобігання, пом’якшення наслідків та усунення» випадків насильницького вирізання органів через національні заходи та міжнародне співробітництво.
«Насильницьке вирізання органів — це не просто злочин, це гротескна наруга над людством», — наголосив Джордаш, за даними стенограми Міжнародної коаліції з припинення зловживань при трансплантації в Китаї (ETAC).
«Держави та бізнес мають демонструвати свою рішучість через пильність, суворе дотримання законів і правозастосування. Прозорість має бути обов’язковою. Судове переслідування має бути обов’язковим. Співпраця — безкомпромісною».
Звертаючись безпосередньо до законодавців, Джордаш підкреслив, що це питання «є випробуванням їхньої колективної моральної стійкості».
«Чи дозволите ви цьому злочину залишитися в тіні, чи проллєте світло, яке знищить безкарність? — запитав Джордаш. — Відповіддю мають бути дії. Діяти потрібно зараз».
Китай десятиліттями був центром «трансплантаційного туризму» через надзвичайно короткі терміни очікування органів. Для порівняння: у західних країнах типовий час очікування трансплантації органа становить місяці, а то й роки.
Такий обсяг трансплантацій у Китаї став можливим через те, що влада насильно вилучає органи у в’язнів совісті, згідно із численними звітами, зокрема, від Трибуналу щодо Китаю 2020 року.
Трибунал щодо Китаю
У 2020 році Трибунал щодо Китаю — незалежний народний Трибунал, який базується в Лондоні, — дійшов висновку, що компартія Китаю протягом багатьох років насильно вирізала органи у в’язнів совісті, насамперед, у практикувальників Фалуньгун.
Головою Трибуналу був Джеффрі Найс. На саміті IPAC він повідомив законодавців, що докази трибуналу включали телефонні дзвінки під прикриттям до китайських лікарень і їхнього медичного персоналу, які, за даними стенограми ETAC, «пропонували органи на продаж протягом кількох днів або тижня».
«Ці органи належали людям, які були живі на момент, коли лікарні пропонували їх до трансплантації в найкоротші строки».
За словами Найса, Трибунал також дійшов висновку, що систематичні насильницькі дії щодо вирізання органів є злочинами проти людяності.
Фалуньгун
Фалуньгун — духовна практика, що ґрунтується на принципах Істини, Доброти й Терпіння та включає п’ять комплексів оздоровчих вправ, зокрема медитацію. Уперше вона була представлена широкій публіці в 1992 році й швидко набула популярності. За офіційними оцінками, до 1999 року в Китаї її практикували від 70 до 100 млн осіб.
Компартія Китаю визнала стрімке поширення Фалуньгун загрозою своєму правлінню і в 1999 році розпочала жорстоку кампанію переслідування, яка триває й донині.
Багато практикувальників Фалуньгун загинули внаслідок жорстокого поводження в місцях ув’язнення, а інших було вбито заради їхніх органів.
Трибунал встановив, що в Китаї вибірково проводили медичні обстеження, такі як УЗД та аналізи крові, у деяких ув’язнених, зокрема, у практикувальників Фалуньгун, ймовірно, для оцінки функцій їхніх органів.
У 2025 році такі медичні огляди досі проводилися, повідомив законодавцям на саміті IPAC Метью Робертсон, науковий співробітник із вивчення Китаю в Меморіальному фонді жертв комунізму.
«Ці обстеження не мають медичного обґрунтування, проводяться щодо осіб, затриманих через їхні переконання, без їхньої згоди та які відповідають медичним тестам, необхідним для визначення придатності органів до трансплантації», — зазначив Робертсон (стенограма ETAC).
У статті 2022 року, написаній у співавторстві з Робертсоном та опублікованій у American Journal of Transplantation, згадується 71 китайська публікація, де зазначено, що лікарі вирізали серця та легені в людей для трансплантації без тесту на смерть мозку, що свідчить про вбивства заради їхніх органів.
Просування законодавства
Після завершення засідання IPAC законодавці домовилися про низку заходів, зокрема, щодо просування законодавства, спрямованого на «запобігання співучасті окремих осіб, організацій та урядів» у тому, що вони назвали «огидною практикою» насильницького вирізання органів.
«Ми засуджуємо такі дії та заявляємо про нашу солідарність із жертвами та тими, хто вижив», — зазначили законодавці.
З цією метою вони домовилися, що закон заборонить трансплантаційний туризм, введе санкції щодо осіб, причетних до насильницького вирізання органів, зобов’яже медичних працівників повідомляти про підозри на такі випадки, створить реєстри трансплантатів для забезпечення прозорості, обмежить державне фінансування установ, що співпрацюють з організаціями, причетними до насильницького вирізання органів, та встановить вимоги щодо належної обережності при медичній співпраці у сфері трансплантології.
Заяву законодавців підтримали правозахисники.
«Ми закликаємо всі відповідальні уряди терміново ухвалити та реалізувати ці політичні заходи», — заявив 12 листопада Шон Лінь, виконавчий директор правозахисної організації Інститут Консіліум.
«Захист людської гідності та припинення насильницького вирізання органів має стати глобальним пріоритетом для медичних і юридичних спільнот».
У недавньому інтерв’ю The Epoch Times Лінь зазначив, що заява IPAC щодо насильницького вирізання органів є «важливою», адже альянс фактично підтвердив висновки Трибуналу.
«Висновки Трибуналу щодо Китаю тепер офіційно визнані законодавцями багатьох країн», — сказав Лінь.
«Те, як законодавці будуть просувати це питання, звичайно, залежатиме від конкретної країни. Але Міжпарламентський альянс щодо Китаю фактично створив законодавчу базу.
Поки законодавці готові вносити відповідні ініціативи, цей процес буде впливати на всю спільноту трансплантологів і медиків. Водночас це стане стримуючим фактором для компартії Китаю».
Єва Фу та Шеррі Донг внесли вклад в підготовку цього репортажу.
