Історія лікаря: вийти за рамки сучасних знань і йти шляхом удосконалення
Я лікар-терапевт, і маю більш як двадцятирічний стаж роботи в клініці. П’ять років я вивчав західну медицину, і стільки ж років — китайську медицину. Відтоді я використовував знання й навички західної медицини різних спеціальностей, таких як педіатрія, внутрішня медицина, лікування людей похилого віку та інші, щоби лікувати численних пацієнтів. Моя медична практика привела мене до усвідомлення, що, хоча медицина дедалі поліпшується, і нові форми лікування й далі розвиваються, усе ще існують незліченні хвороби, які не можна перемогти, такі як артеріосклероз, діабет, різні форми раку та інші хвороби.
До того ж нові дивні хвороби, такі як СНІД, коров’ячий сказ та інші, продовжують виникати. Як лікар, я глибоко відчував біль пацієнтів, але часто не міг запропонувати їм жодного рішення. «Що означає існування стількох хвороб? Який метод маю використовувати, щоби розв’язати корінну причину проблеми?» Я відчайдушно шукав відповіді на ці запитання.
Хоча я лікар, але теж не зміг уникнути хвороб. У двадцятирічному віці в мене розвинулася глаукома й серйозні проблеми із шийним хребцем. Я дуже добре знав наслідки цих хвороб. Вони могли викликати сліпоту й параліч. У наступні двадцять років я проводив інтенсивні дослідження, щоби знайти причини й методи лікування цих хвороб. Я використовував різні форми лікування, але жодна з них не могла розв’язати фундаментальну проблему. Я міг лише покладатися на ліки й фізичну терапію, щоби зменшити симптоми й контролювати їх розвиток. З віком у мене виникали багато нових проблем, такі як розлад шлунка, хронічний кашель і біль у суглобах. Тому я був змушений покладатися на ліки. Як я міг звільнитися від хвороб і страждань? Чи повинні люди жити без надії, проходячи через етапи народження, старості, хвороб і смерті?
У травні 1995 року один із моїх колег дав мені книгу «Чжуань Фалунь», у якій викладено основи вчення Фалунь Дафа. Прочитавши її, я був вражений широтою і глибиною принципів, викладених у книзі. Чому я ніколи не намагався вийти за рамки сучасної медицини, щоби подивитися на хвороби під іншим кутом зору? Чому я ніколи не думав про те, щоби прорватися через бар’єри сучасних знань, щоби по-новому поглянути на людство і всесвіт? Тримаючи книгу у своїх руках, я відчував, що отримав дорогоцінний скарб, і не міг відірватися від неї. Я прочитав шість лекцій поспіль. Наприкінці травня почав інтенсивно читати книгу вдруге.
Усвідомив, що є інше поле ще ширшого й вищого знання, що перевищує рамки того, що я вивчав усі ці роки, і розумів, що зможу знайти всі ці знання лиш удосконалюючись за Фалунь Дафа. Я постійно читав і моє розуміння поліпшувалося. Наприкінці червня я нарешті твердо прийняв рішення стати на шлях удосконалення. Я також вивчив п’ять вправ і намагався дотримуватися вимог, що пред’являються до практикувальників, щоби покращувати свій характер.
Завдяки вдосконаленню в моєму тілі відбулися істотні зміни, і багато хвороб зникли. У минулому через мої проблеми із шийним хребцем, виходячи на вулицю навіть за нехолодної погоди, я був змушений носити бавовняні рукавички, інакше мої руки мерзли, я не міг спати вночі — пальці рук німіли й починали сильно боліти.
А вже будучи практикувальником Фалунь Дафа, якось взимку 1995 року, коли температура опустилася до -10 ᴼC, я вийшов на вулицю, забувши надіти рукавички, проте вночі спав як дитина, без будь якого дискомфорту.
У минулому моє тіло було дуже чутливим до тепла й холоду. Влітку не міг жити без вентилятора, а при навіть найнезначнішому падінні температури був змушений додатково одягатися. Та після того, як почав практикувати за Фалуньгун, більше не відчував сильної спеки влітку. Коли інші дуже пітніли, я не мав такої проблеми. Восени вже не відчував холоду зими, що наближається, і коли всі починали одягати светри, я не утеплювався. До того ж раніше гостро відчував голод. Якщо пропускав один прийом їжі, то відчував слабкість і запаморочення. Зараз, якщо маю термінову роботу й не маю часу поїсти, то все ще сповнений енергії.
На своєму прикладі я довів, що людина, яка підходить до п’ятдесятирічного віку, маючи сповнене хвороб тіло, може значно поліпшити своє здоров’я, якщо практикуватиме Фалуньгун. Це є чимось, що не можна пояснити наявними сьогодні знаннями про тіло людини. Я усвідомив через свій досвід вдосконалення, що наші нинішні знання є вкрай обмеженими, і що Фалунь Дафа є справжньою наукою!
