Методи тортур над практикувальницями Фалуньгун у жіночій в’язниці провінції Хейлунцзян

Фалуньгун (або Фалунь Дафа) — стародавня духовна практика самовдосконалення, заснована на принципах «Істина, Доброта, Терпіння». З тих пір як у липні 1999 року комуністичний режим почав переслідувати практикувальників, багатьох з них піддали арештам, ув’язненню і жорстоким тортурам за їх віру.

У цій статті йдеться про жіночу в’язницю провінції Хейлунцзян, розташовану в місті Харбіні. У в’язниці знаходиться понад 4000 ув’язнених, серед яких 300-400 практикувальниць Фалуньгун. В основному практикувальниць разом з іншими ув’язненими тримають у відділеннях №8, 9 і 10, при цьому в кожній камері більше 20 осіб, третина з яких складають практикувальниці Фалуньгун.

Нижче наведені деякі методи тортур, які застосовуються в тюрмі до практикувальниць.

Підбурювання ув’язнених

Щоб змусити практикувальниць Фалуньгун відректися від віри, тюремна влада пропонує ув’язненим в обмін на скорочення термінів ув’язнення жорстоко поводитися з практикувальницями і «перетворювати» їх.

Кримінальниці застосовували різні методи для чинення тиску на практикувальниць. Тих, хто протягом трьох місяців після прибуття до в’язниці не підписав гарантійні заяви, піддавали тортурам.

Лі Мінсю, практикувальниці з Даціну, наносили удари по обличчю, по кілька годин на день били туфлями і позбавляли сну. Все її тіло було в синцях.

Ув’язнені, які спостерігали за практикувальницями, повідомляли керівництву в’язниці про всі їх пересування, про те, з ким вони розмовляли і що робили. Якщо влада знаходила в діях практикувальниць серйозні порушення, їм подовжували терміни ув’язнення.

Щорічно в тюрмі вибирають ув’язнених, які досягли значних результатів у «перетворенні» практикувальниць, і скорочують їм терміни ув’язнення.

Сидіння на маленьких табуретах

Одним з основних методів тортур, які застосовуються в тюрмі — сидіння на маленькому табуреті. У пластикового табурета висотою менше 15 сантиметрів дуже невелика поверхня. Практикувальниць змушують сидіти на такому стільчику з ранку до вечора, звільняючи тільки на кілька годин сну. Вони змушені сидіти без руху, щільно стиснувши ноги і поклавши руки на коліна. Якщо кримінальниці, які спостерігають за ними, помічають, що практикувальниці злегка змінюють положення, їх б’ють або обливають холодною водою.

Багатьох практикувальниць відразу після прибуття до в’язниці щодня примушували сидіти на маленькому табуреті, від чого їхні ноги розпухали, вони не могли випрямити спину і відчували біль у всьому тілі. Тортури припинялися, якщо вони підписували гарантійну заяву. В результаті катування у багатьох практикувальниць сідниці починали гноїтися, а у деяких підвищувався кров’яний тиск.

Після першого етапу тортур практикувальниць з 8.30 ранку до самого відбою змушують сидіти на табуреті висотою 25 сантиметрів. Їх звільняли на час сну і обіду.

Тортури над Юй Гуйжун

56-річну Юй Гуйжун з міста Аньда доставили у в’язницю після того, як вона відмовилася написати гарантійну заяву. Її змусили з 4.30 ранку до 22.30 сидіти на маленькому табуреті, крім того, її били і принижували. З моменту ув’язнення в грудні 2019 року її більше трьох місяців катували таким чином, від чого у неї розвинувся псоріаз. Незважаючи на це, кримінальниці продовжували її бити і ображати.

Одного разу, коли Юй знову відмовилася писати гарантійну заяву, кілька кримінальниць накинулися на неї. Шум був чутний і в інших камерах. Побиття припинилися тільки тоді, коли охоронці на вимогу практикувальниць з інших камер прийшли з’ясувати, що відбувається.

Переслідування 70-80-літніх практикувальників

79-річну практикувальницю з міста Харбіна, яку двічі відправляли до в’язниці в цілому на 15 років, піддають тортурам. До закінчення її терміну ув’язнення залишилося приблизно три роки.

Ще одну практикувальницю, 75-річну Лю Сюлянь, яку засудили до 2,5 років позбавлення волі, також піддають тортурам. 80-річний чоловік Лю в результаті великого тиску з боку влади помер через півроку після винесення вироку дружині.

Ідеологічна обробка

Деякі ув’язнені, такі як 40-річна Цзо Сяньфен, вчителька англійської мови, погодилися на «перетворення» і почали брати участь в «перетворенні» інших практикувальниць. У квітні, після закінчення її терміну ув’язнення, їй доручили читати матеріали по ідеологічній обробці практикувальницям, які відмовлялися від «перетворення».

Ув’язнений Ван Чжиган записав на DVD-диск матеріали з наклепом на Фалуньгун, щоб потім використовувати їх в різних в’язницях для «перетворення» практикувальників. «Підручник Конституції Китаю», що включає матеріали з наклепом на Фалуньгун, був підготовлений міністерством юстиції провінції Сичуань в листопаді 2018 року для «перетворення» практикувальників.

Практикувальниць також змушували читати буддійські книги з тюремної бібліотеки. Старші у камері вимагали, щоб ув’язнені всі разом вивчали ці книги. Тих, хто відмовлявся, били, ображали або змушували сидіти на маленькій табуретці. Крім цього, практикувальниці були змушені писати щоденний, щотижневий і щомісячний звіт про думки. Тривале «промивання мізків» було спрямоване на те, щоб змусити практикувальниць відмовитися від віри в Фалуньгун.

Примусова праця

Тюремна влада для отримання прибутку змушує ув’язнених виконувати важку роботу.

Практикувальниці щодня з ранку до ночі перекладали від 900 до 1200 аркушів з матеріалу, обробленого токсичною речовиною. Їм не дозволяли спати, якщо вони не закінчували встановлену норму.

Оскільки матеріал був токсичний, і їм не давали захисних засобів, таких як маска або рукавички, багато з них відчували нудоту, сухий кашель, а також свербіж на шкірі. За важку роботу ув’язненим виплачували по 12 юанів на місяць.

Контроль і спостереження

Площа деяких камер становить всього 50 квадратних метрів, проте в них міститься від 40 до 50 осіб. Ночами ув’язнені можуть спати тільки на боці притулившись щільно один до одного. У кожній камері по дві системи відеоспостереження, за допомогою яких за ув’язненими ведеться цілодобове спостереження, навіть коли вони користуються туалетом.

Влада в’язниці також щодня вимірює кров’яний тиск практикувальницям і змушує приймати ліки. Вони настільки суворо стежать за тим, щоб практикувальниці проковтнули ліки, що навіть перевіряють їх роти.

У в’язниці проводяться щомісячні обшуки ув’язнених і камер, щоб переконатися, що практикувальниці не ховають матеріали Фалуньгун. У тюремному архіві зберігаються дані на всіх практикувальниць, в які включені відомості про їхню освіту, здоров’я, а також про членів їх сімей.

Щоб змусити ув’язнених дотримуватися розпорядку, влада в’язниці карає всіх, якщо хто-небудь в камері порушив правила, незалежно від того, кримінальниця це або практикувальниця. Покарання може бути у вигляді повторення тюремних правил або сидіння протягом трьох-чотирьох годин на маленькій табуретці уздовж коридору.

У в’язниці також встановлено певний час для відвідування туалету і особистої гігієни. Використання туалету обмежене 5 або 6 хвилинами, на все інше дається максимум 15 хвилин. Крім того, встановлено час і періодичність прибирання, а також частота користування туалетом, і навіть час, коли ув’язнені можуть випорожнюватися.

Джерело: http://ru.minghui.org/html/articles/2020/5/10/1155137.html