Маріупольці познайомилися з «Мистецтвом Чжень Шань Жень»

В період з 5 по 18 вересня 2018 р. в міському палаці культури «Український дім» м. Маріуполя пройшла міжнародна художня виставка «Мистецтво Чжень Шань Жень». Виставка відбулася вперше в місті і привернула увагу людей з різних верств суспільства — від школярів до поетів, штурманів кораблів і навіть космоенергетів-любителів.

У Маріуполі пройшла міжнародна художня виставка "Мистецтво Чжень Шань Жень"

У Маріуполі пройшла міжнародна художня виставка «Мистецтво Чжень Шань Жень»

Сергій, електромонтер: «Я радий, що взагалі познайомився з таким видом мистецтва, яке в першу чергу висловлює емоції. Не емоції фізичні, а душевні переживання. І взагалі я радий, що познайомився з тим, що в Китаї твориться таке нелюдське ставлення до людей. Звіринець — я б сказав так. Але я не кажу за всіх. Це швидше за все від відсутності знань, від невігластва. Моє розуміння — в дійсності потрібно такі виставки все частіше і частіше показувати людям і більше розповідати. Навіть якісь маленькі деталі, дрібниці, про них потрібно яскравіше розповідати, так як вони передають всю суть болю людей, які відчувають ось це обурення: «Ми хочемо добро вам нести, а ви творите таке з нами». Дуже приємно, що я сюди потрапив».

Світлана, письменниця: «Мені сподобалися всі картини на виставці, тому що в кожній з них закладено певний настрій, певна ідея. І в кожної є глибина. Подібне дуже рідко можна зустріти на виставках. Абсолютно в кожній картині є свій світ. Це унікальна виставка, і я дуже рада, що сюди прийшла і побачила ці творіння. Сумно від того, що подібне відбувається в Китаї досі. Але добре, що вони про це говорять і що мудрі й талановиті художники вирішуються писати подібні картини. Це дуже довга й кропітка праця. Я вдячна їм, що вони все це намалювали. Приходиш і поринаєш в особливий світ, де панує мудрість, істина, терпіння і доброта».

Тамара, космоенергет-любитель: (про картину «Позбавлена притулку») «Дівчина молода, позбавлена притулку, притиснула до грудей книгу, хтось їй приніс шматочок хліба, кухоль води, але вона впевнена, що зі своїм вченням ніколи не розлучиться. І спускається до неї світлий ангел, зі скрипкою. А музика — це вічність і нескінченність. І ця музика звучить з цього полотна. Мене це дуже надихнуло».

Гіди проводять екскурсії

Гіди проводять екскурсії

Вікторія, педагог: «Мені дуже сподобалася картина «Просвітлення», де молода мати читає книгу. І натхненність, її увага, ніжність, любов до дитини поруч тут. Дуже красиві фарби, дуже добре передано настрій, весь цей спокій і увагу до цього вчення. Мені ще дуже сподобалася картина «Хто я?». Вона зроблена, звичайно, в хорошій техніці, вона шикарна. Молода жінка, яка починає свій шлях. І внутрішнє пробудження, ця романтика, ніжність, вони ведуть саме до того, що людина буде йти в гору, тому що ця книга надихнула її на цей шлях … І звичайно (картина) — «Непохитна воля». Вона дуже важка і в той же час ця картина настільки мужня. Жінка тендітна, маленька, але у неї велика віра в це вчення, їй все одно які там будуть позбавлення і вона готова стояти до кінця».

Людмила Григорівна, пенсіонерка, сказала, що картини закликають тільки до добра, щоб зла не було на нашій планеті, тому, так як вона відвідує по неділях церкву християн-баптистів, то запросить відвідати виставку всіх своїх братів і сестер по вірі.

Сергій, працівник телефонної станції: «Дуже сподобалася картина «Непохитна воля» своєю реалістичністю і об’ємністю зображення. Всі решта — на найвищому рівні». Також він додав, що вважає виставку «Мистецтво Чжень Шань Жень» — найбільшим культурним явищем в м.Маріуполь.

Відвідувачі виставки: Вікторія, педагог; Сергій, працівник телефонної станції; Віктор Васильович, штурман далекого плавання; Олена, пенсіонерка.

Відвідувачі виставки: Вікторія, педагог; Сергій, працівник телефонної станції; Віктор Васильович, штурман далекого плавання; Олена, пенсіонерка.

Віктор Васильович, штурман далекого плавання: «Я відчуваю, що перемога буде за практикуючими Фалунь Дафа. Виставка дуже зворушила мене за серце і якщо будуть нові композиції, то з задоволенням прийду їх подивитися».

Олена, пенсіонерка: «Думала таке буде китайське, японське, як в дитинстві, знаєте. А тут зовсім інше. Взагалі не знала цього, про Китай, про органи, про людей, про такі картини, що таке може бути. Хотілося б більше картин. Але дуже добре. Хоч поняття є, що таке існує. Я такого не знала. Це дуже … і страшно, і дивно, що побачила це, що таке є в нашому світі, це жах».